ТВОРИ, ЩО УВІЙДУТЬ ДО СЕРІЇ

Поза часом і простором

Людина без серця

Привид іде по Землі

Шляхи титанів

Стріла Часу

Серце Всесвіту

Катастрофа

Марсіанські «зайці»

Подорож в Антисвіт

Сини Світовида

Діти Безмежжя

Дві безодні

Хор елементів

Вогняний вершник

Подвиг Вайвасвати

Чаша Амріти

Дике поле

Сузір’я Зелених Риб

Покривало Ізіди

Окоцвіт

Остання ніч

Зоряний Корсар

Лабіринт Мінотавра

Альтернативна Еволюція

Словник Ра

Тартар

Вогнесміх

Падіння Люцифера

Пора звести Блакитний Храм!..

Жива вода

Серце Матіоли та інші легенди

Пітьма вогнища не розпалює…

Це огненне слово — свобода

Астероїд Свободи

Камертон Дажбога

Тайна Христа

Пісня Надземна

Альтернативна Еволюція

Зоряним Братам,

грядущій Громаді Свободи,

вільним духам Всесвіту

з любов'ю.

Автор

ЗАПОВІТ ЛЮДЯМ ЗЕМЛІ

Люди Землі!

Я народився серед вас, навчався у ваших школах, мислив вашими словами, ідеями, дихав повітрям вашої планети. Я став сином людським. Довго, дуже довго я намагався збагнути ваші ідеали, ваші прагнення, щоб віднайти прийнятний для людства шлях до вселенської спів'єдності. І ось — замикається коло, що вичерпало доцільність подальшого терпіння, бо милосердя Любові, хоч і невичерпне, проте тримається на вищій доцільності. Нині час терпіння Любові для Землі завершується. Планета зобов'язана дати плід.

Минули напружені тисячоліття еволюції. Ви отримали від Космосу неоціненні скарби духу й розуму: вчення Свободи, полум'я Мужності, ідеал Героїзму. Посланців Великої Матері ви зробили своїми богами, своїми ідолами, створивши для них храми, музеї, мавзолеї. Але як ви скористалися тими дарунками для осмислення свого життя, як преобразили вищими ідеалами суспільство, людську душу, тіло, дії, слово і мисль?

Ви маєте космічну енергетику, але безсилі перед ілюзорною рукою смерті.

Ви маєте релігії Любові, але їхнім ім'ям благословляєте вбивство і ненависть.

Ви створили вчення Братерства, але ідеями того вчення розрубали єдине тіло Людства на ворожі частки.

Ви розірвали гравітацію планети, але вихід ваших кораблів у міжпланетний простір не звільнив вас від павутини мізерних побутових прагнень. Космічна Ера стала для вас лише ареною нового змагання за марнолюбні земні цілі, вона лише розширила хворобу вашого духу в зоряний простір, ставши загрозою для далеких світів.

Ви оволоділи термінологією Синів Світла, декларуючи ідеали Нового Світу, але старанно оберігаєте в словах, думках та діях закони Мороку. Жодне суспільство Землі не проголосило святенність та недоторканність Життя як неповторного Вияву Світоносної Першосуті.

Ви шукаєте панацеї від хвороб, але спокійно під захистом псевдозаконів нищите у в'язницях, концентраційних таборах та лікарнях мільйони людей. Ви ведете нескінченні війни, які ще жодного разу не утвердили людяного результату — перемогою завжди користувалися найпідліші представники роду людського.

Ви створили безліч технічних пристроїв, скориставшись генієм учених та інженерів, але ні на йоту не підняли морально-етичний рівень сучасних поколінь: наказ деспота або парламенту легко знімає з людини обов'язок бути милосердною істотою. Досвід останнього сторіччя яскраво свідчить про повну деградацію мешканців планети Земля.

Всі ці страшні втрати ще можна було б виправдати прагненням до великої мети. У вас такої мети нема.

Ідея Співстраждання, проголошена безліччю подвижників, перетворилася на свою протилежність: вона годує Дракона Ненависті і Зла енергією Любові й Добра. Так болісні зусилля Синів Світла вивести людство з рабства були використані для ще ганебнішого ув'язнення Духу.

Ідею Духу ви зробили культом торгівлі з Богом.

Ідею Свободи перетворили в наріжний камінь тиранії.

Ідею Любові затьмарили хмарами ненависті і сексуальної насолоди.

Ідею Пізнання зробили рабою утилітарної технології.

Ви абсолютизували смерть. Ви розрубали в психіці поколінь нитку безперервності життя, а отже відчужили власну планету від Єдиного Організму Космосу. Ваш світ став гангреною, раковою пухлиною, що поглинає вогняну енергію Прасубстанції і навзамін не творить нічого, крім психообразів мерзоти і ненависті. Ноосфера Землі — це вампір Космосу.

Ви ввійшли в протистояння космічній Волі Єдності, а отже повністю знехтували Космічне Право.

Ресурси планети — золотий талант Сонця — вичерпуються, нових ви не отримаєте. Доля Землі визначається свободою волі людства. Баланс світлих і темних надбань неминуче схиляється в бік мороку. Земля розірвала еволюційний ланцюг, вибравши шлях самознищення. Але ще є можливість — остання можливість!

Зоряне Братерство простягає руку рятунку: хто почує, хто збагне — той увійде у Нове Буття.

Прийдіть, мужні, безстрашні, захоплені, закохані! Прийдіть, знедолені, шукачі небувалого, відкинуті, забуті, втомлені безглуздістю рутинного життя! Прийдіть, мрійники і повстанці!

Створимо незламне Кільце Зоряного Братерства у незмірності наших сердець! Сійте чисті зерна Нового Світу у поле душі, а не в лабіринти соціальних структур.

Збирайтеся в політ. Наш вирій — понад хаосом цього світу. Кличте вільних від мізерії повсякдення, кличте їх не в пастки соціальних, політичних чи релігійних формул, — кличте їх у Нескінченність Неба Свободи, яке нам відкриває Велика Мати Світу,

Знаю — страшно, незвично, незбагненно. Ворог навчив думати по-земному, говорити по-земному. Треба стати над собою, спопелити нікчемну земну логіку вогнем прагнення до Абсолютної Свободи.

Ви боїтеся смерті? її нема. То вигадка жерців та позитивістів. І релігії, й заперечення релігій породжені марою смерті. Я кажу вам: розрубайте в психіці, у свідомості мару, покривало древнього Дракона — Смерть. Ви вічні, невмирущі, безперервні, — лише забули про це у далеких мандрах серед мороку.

Пора повернутися до Батьківської Хати. Чуєте, Браття?

Ви вже не діти, Люди Землі! Якщо й тепер ви відкинете ідею Зоряного Братерства, вся вага історичної карми бумерангом обрушиться на планету. Ви боялися Страшного Суду, який має прийти з «неба»? Той Суд у вашому серці. Вибирайте!

Мати Світу відкриває браму до Нової Світлиці, але туди не ввійде земна мерзота. Хто побачить ту браму, хто піде на останній Поклик Любові — той від Світла. Хто відвернеться — залишиться в одвічному мороці.

Що ще може зробити для вас Любов, Люди Землі? Так просто. Так просто зробити вибір, доки ще світить сонце, доки Серце Великої Матері відкрите.

Зоряне Братерство об'єднує душі в Блакитний Легіон Свободи. Де ви, Брати?! Озовіться!!!

Олесь Бердник 1973 р.

Альтернативна Еволюція

СУМА ЛЮБОВІ

Мандрівники Духу йдуть, летять, прагнуть по Дорогах Всесвіту, їх стрічають Друзі й Вороги, ті, що люблять, і ті, що ненавидять. Тисячі закликів звучать. Куди? Для чого?

Хто допоможе зрозуміти — де Оаза Радості, а де пастка Змія?

Релігія, окультизм, містика, наука, теїзм, атеїзм… Усі прагнуть оволодіти головним Скарбом Буття — живим Серцем Мислячих Істот. Саме тут — головна битва мільйоноліть і суть Містерії віків.

Друже мій!

Хто ти — не знаю. Який ти — не відаю.

Може, ти юна дівчинка, котра очікує свого небесного принца? Чи мати багатьох дітей? Захоплений студент, який схиляється над старовинними манускриптами, розшукуючи там сліди вічнодіючого Духа? А може, виснажений сумнівами учений? Чи ти дух незримого світу і лише готуєшся до тяжких земних стежок?

Хто б ти не був, де б ти не був, який би ти не був, — вітаю тебе! Коли б ти не жив — у минулому, сучасному, в прийдешньому (бо для Вічності все в спільноті), — я люблю тебе! І шлю тобі своє серце, відкрите всім світам та епохам.

Що хочу сказати? Адже так багато вже сказано. Океан ідей. Потоки слів. Гори книг. Тисячі кілометрів кіноплівок. Що додам до цього?

Щире слово.

Були вже суми теології. Суми технології. Суми інтелектуальних догм. Я не стану їх повторювати.

Шлю тобі не наукове дослідження, не хитромудрий сюжет, не законодавчу доктрину.

Співаю Пісню Серця. Даю СУМУ ЛЮБОВІ.

Ти не запитаєш, яка в цьому потреба та необхідність. Ти бачиш, що світ здригається в передсмертній агонії. Бути йому чи не бути — залежить від нас, бо це наш світ, створений нашим духом і волею…

Друже мій!

Одного разу в моє серце ввійшов Біль Світу. І став моїм болем. І я вже не міг позбутися його — ані вдень, ані вночі.

Я усвідомив: злочинно заперечувати цей біль, ігнорувати або забувати. Я збагнув: його взагалі не повинно бути! Все живе (а живе — все!) палко жадає буття без болю, без страждання, без трагедії. Біль — то розпечений шворінь, всаджений невідомим катом у Нерв Світу.